Катрін, Віктор і Крістоф познайомилися, коли разом працювали над художньою роботою для спільної наукової публікації. Коли почалася війна в Україні, вони відчули, що не можуть мовчати. Відвідування виставки вуличного художника JR викликало ідею проекту Make Europe Not War. Дякуємо JR!
Катрін — вчена, яка жила і працювала у Німеччині, Перу, Франції, Швейцарії та Нідерландах. Зараз вона разом із сином Лео та чоловіком Маттіасом проживає в Австрії. Виросла на французько-німецькому кордоні, вона завжди любила прикордонні регіони, де можна відчути культурний обмін в ДНК людей. Де ви відчуваєте рани європейського минулого, виклики та хвилювання від поточної інтеграції, а також можливості майбутнього Європи.
Віктор народився в Україні, але половину життя прожив у Великобританії, працюючи академіком, достатньо часу, щоб почати цінувати англійський гумор і marmite. Тоді почалася перша війна в Європі 21-го століття, і від гострого болю перших тижнів він зрозумів, що Україна все ще є його домом. Якби він досі жив в Україні, його два сини призовного віку могли б зараз бути на фронті, він мав би щось зробити, щоб допомогти мільйонам українських синів і дочок. Країні, де знаходиться географічний центр Європи і яка зараз захищає європейські цінності. Його українські друзі одразу долучилися до проекту та почали робити графіті на руїнах українських міст Бучі, Ірпіня, Бородянки та Інванківа.
Коли понад 10 років тому Крістоф заявив у російському суді, що виховуватиме своїх прийомних близнюків у дусі свободи та культурного зв’язку, він і не мріяв, що одна європейська країна почне війну проти іншої. Графічний дизайнер і викладач навчався в Німеччині та Великобританії. Живе і працює в Марбурзі. Натхненний англійськими, французькими та іспанськими творцями, він використовує цифрові медіа для пошуку соціальних завдань, таких як Форум Anja Niedringhaus в пам’ять про німецького військового фотографа. Тому для нього велика честь створити ікону вуличного мистецтва для Європи.
